МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ
“КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ”
ВИДАВНИЧО-ПОЛІГРАФІЧНИЙ ІНСТИТУТ
Кафедра репрографії
Практичне завдання №2
з дисципліни «Цивільний захист»
на тему: «Прогнозування та оцінювання радіаційної обстановки під час аварій на радіаційно небезпечних об’єктах»
Варіант №1
Студентка гр. ЗРп-81
______________________
(підпис)
“___”___________20___ р.
Викладач
______________________
Демчук Г. В.
(підпис)
“___”___________20___ р.
Київ – 2013
Вступ.
Об'єкти, на яких використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються небезпечні радіоактивні, хімічні й біологічні речовини, пожежовибухові, гідротехнічні й транспортні споруди, транспортні засоби, а також інші об'єкти, що створюють загрозу виникнення НС є потенційно небезпечними об'єктами.
Особливу небезпеку для людей і навколишнього середовища становлять радіаційно небезпечні об'єкти (РНО).
До РНО належать: атомні електростанції (АЕС), підприємства з виготовлення і переробки ядерного палива, підприємства поховання радіоактивних відходів, науково-дослідні організації, які працюють з ядерними реакторами; ядерні енергетичні установки на об'єктах транспорту та ін.
В Україні діють 5 атомних електростанцій з 16 енергетичними ядерними реакторами, 2 дослідних ядерних реактори та більше 8 тис. підприємств і організацій, які використовують у виробництві, науково-дослідній роботі та медичній практиці різноманітні радіоактивні речовини, а також зберігають і переробляють радіоактивні відходи.
З усіх можливих аварій на РНО найбільш небезпечними є радіаційні аварії на атомних електростанціях з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище.
Радіаційні аварії — це аварії з викидом радіоактивних речовин або іонізуючих випромінювань за межі, непередбачені проектом для нормальної експлуатації радіаційно небезпечних об'єктів, у кількостях понад установлену межу їх безпечної експлуатації.
Ядерні аварії поділяються на дві групи:
— аварії, при яких відсутні радіоактивні забруднення виробничих приміщень, території та навколишнього середовища об'єкта;
— аварії, при яких відбуваються радіоактивні забруднення середовища виробничої діяльності і проживання людей.
За масштабами радіаційні аварії поділяються на промислові та комунальні.
Розрахункову частину
2.1. Вихідні дані для прогнозування та оцінювання наслідків, спричинених аварією на вибухонебезпечному об’єкті.
Найменування параметрів
Час аварії на АЕС Тав, год, хв
6:00
Період доби
День
Хмарність
Відс.
Швидкість вітру на висоті 10 м, м/с
1
Напрям вітру βb, …°
15
Час вимірювання рівня радіації Т вим , год, хв
8:00
Рівень радіації, мР/год
10
Початок робіт Тп, год, хв.
9:00
Тривалість робіт t р , год
2
Тип реактора РБМК-1000
Частка викинутих РР, %
3
Відстань від реактора до об’єкта R0, км
30
Азимут об’єкта (0, °
195
Допустима доза опромінення Dдоп, мР
10
2.2. Визначення розмірів зон зараження за прогнозом і можливого попадання об’єкта в зону зараження.
1. Категорію стійкості атмосфери К - конвенція (нестійка), згідно табл. 2.1
Таблиця 2.1. Категорія стійкості атмосфери (ступінь вертикальної стійкості повітря – СВСП)
Швидкість
вітру на висоті 10 м, V10, м/с
День
Ніч
Хмарність
Хмарність
Немає
Середня
Суцільна
Немає
Суцільна
V10 < 02
К
К
К
К
К
2 ≤ V10 < 3
К
К
Із
Ін
Ін
3 ≤ V10 < 5
К
Із
Із
Із
Ін
5 ≤ V10 < 6
Із
Із
Із
Із
Із
V10 ≥ 6
Із
Із
Із
Із
Із
Примітка. К – конвекція (нестійка); Із – ізотермія (нейтральна, стійка); Ін – інверсія (дуже стійка).
2. Визначаємо середню швидкість переміщення радіоактивної хмари за табл. 2.2. За даними швидкості вітру 1 м/с і категорії стійкості атмосфери (конвекція) маємо:
Vc = 2 м/с.
Таблиця 2.2. Середня швидкість перенесення радіоактивної хмари Vс залежно від швидкості приземного вітру (на...